ЗІ СТРІТЕННЯМ ГОСПОДНІМ

Різдв’яний круг свят завершується святом Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві  15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

    Таку назву свято має тому, що у цей день відбулася стріча Божої Дитини – маленького Ісуса і його Пресвятої Матері з праведним Семеоном. Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. За Божим просвіченням Семеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя. Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявління: прославити Богоявління на землі та звеличити Христове Божество.

     У народному ж побуті це свято здавна символізує зустріч зими з весною. Казали, що «у цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та лиш сама від цього хотіння страждає».

   Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна”. Для хліборобського Буштина дуже важливо було знати, в які строки закінчиться зима і якою буде довгождана весна. Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди.

     Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози… Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі, до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі  – ще будуть рясні заметілі.

    Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.

   Уранці сніг -  урожай раннього хліба. Відлига – буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів – весну чекай за сорок днів.