Цей дощ —
як душ
Цей дощ —
як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив—був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко. 2019
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив—був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко. 2019
26 квітня 1986
року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під
час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції
сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу.
Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які
осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від
аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу.
На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Потужний
циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі,
Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше —
Німеччини, Нідерландів, Бельгії.