Цей день в історії

29 лютого — день, який з’являється в календарі раз на чотири роки. Хтось сприймає його як звичний день, хтось бажає надати йому містичного забарвлення. За кількістю прикмет цей день може позмагатися хіба що з «п’ятницею 13-го». А високосного 1712 року у Швеції після 29 лютого було навіть 30 лютого...

Для Вас, батьки 

Сьогодні відбулися батьківські збори у 7 класі. Спасибі тим батькам, які знайшли вільну хвилину, щоб прийти до школи. А ті батьки, які з поважних причин не змогли долучитися до нас, можуть ознайомитися з матеріалами зборів, які висвітлюють питання авторитету батьків на виховання дітей тут

До уваги батьків 

 Шановні батьки, запрошую Вас  на загальношкільні  батьківські збори, які відбудуться у середу, 24.02, о 17 годині, у актовому залі. Тема зборів - "Батьківський авторитет - могутня сила виховання". До зустрічі.

Перемога в ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН       

      

 

Вітаю Корицьку Анну, ученицю 10-А класу, яка зайняла ІІІ місце у  ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Бажаю подальших успіхів на науковій ниві!

Cтартував ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України в 2016 році

13 лютого стартував ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України в 2016 році. Анна Корицька, учениця 10-А класу представила науково-дослідницьку роботу на тему: “Дикорослі квітково-декоративні рослини в природних умовах та на присадибній ділянці”, у секції “зоологія, ботаніка”. Після відкриття конкурсу-захисту понад 250 юних винахідників написали контрольну роботу з базової дисципліни.

А 21 лютого Аня  буде захищати свою науково-дослідницьку роботу. Бажаю їй успіху.

День Героїв Небесної Сотні 

Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

 За повідомленням прес-служби президента, документом встановлене щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

 Кабміну доручено розробити й затвердити комплексний план заходів, передбачивши зокрема створення у Києві музею, присвяченого подіям Революції гідності, проведення за участю Національної академії наук музейних, архівних і наукових установ пошукових робіт щодо збирання документальних, фото-, відео- та інших матеріалів, які висвітлюють зазначені події.

 У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

Відео - Героїв Небесної Сотні згадують цими днями
Сайт присвячений Небесній Сотні

Видатні діячи

Сьогодні – 160 років Софії Русовій.

Перший український дитячий садок було відкрито у Києві у 1871-му році з ініціативи сестер Русових. Молодшій, Соні, було тоді 15 років. А сьогодні ми відзначаємо 160-річчя від дня народження відомого педагога, вченого, громадської діячки, однієї з засновниць українського жіночого руху Софії Русової. Вона народилася у Олешні Ріпкинського району. І земляки гідно вшанували її пам’ять.

Софія Русова – видатний педагог, вчений, письменниця, громадська діячка, одна з засновниць українського жіночого руху. Та, мабуть, найголовніше – палка і дійсно справжня патріотка України, хоча походила з французько-шведської родини. Та куди б не закинула її доля, завжди у своїх думках, починаннях, творчості була з Україною. Народилася Софія в Олешні Ріпкинського району. Тож урочистості на її малій батьківщині з нагоди 160-річчя від дня народження набули особливого змісту.

ЗІ СТРІТЕННЯМ ГОСПОДНІМ

Різдв’яний круг свят завершується святом Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві  15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

    Таку назву свято має тому, що у цей день відбулася стріча Божої Дитини – маленького Ісуса і його Пресвятої Матері з праведним Семеоном. Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. За Божим просвіченням Семеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя. Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявління: прославити Богоявління на землі та звеличити Христове Божество.

     У народному ж побуті це свято здавна символізує зустріч зими з весною. Казали, що «у цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та лиш сама від цього хотіння страждає».

   Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна”. Для хліборобського Буштина дуже важливо було знати, в які строки закінчиться зима і якою буде довгождана весна. Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди.

     Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози… Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі, до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі  – ще будуть рясні заметілі.

    Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.

   Уранці сніг -  урожай раннього хліба. Відлига – буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів – весну чекай за сорок днів.

 Вітаю зі святом всіх закоханих!

День Святого Валентина – дуже ніжне та добре свято, день в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття – про любов. В цей холодний лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. Крім того день всіх закоханих – чудовий спосіб показати свою любов та турботу, здивувати дорогу тобі людину…

Новини міністерства

Щодо організації навчально-виховного процесу в умовах запровадження карантину

МОН України  у листі від 05.02.2016 № 1/9-62 роз’яснює щодо організації навчально-виховного процесу в частині освоєння учнями в повному обсязі навчального матеріалу в умовах запровадження карантину, перенесення строків (продовження) канікул .

 Навчальний заклад та вчитель обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі.

 Навчальний матеріал може бути освоєний за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

 У листі сказано, зміст матеріалу з кожного навчального предмета визначається навчальною програмою, а кількість годин на тиждень на вивчення предмета встановлюється робочим навчальним планом. Навчальний план затверджує відповідний орган управління освітою. На основі робочого навчального плану складається розклад занять для кожного класу. Під час  календарно-тематичного планування вчитель розподіляє зміст навчального матеріалу, передбаченого програмою на ту кількість уроків, яка запланована розкладом занять. До календарно-тематичного планування можуть вноситися зміни, пов’язані з припиненням навчання через карантин чи температурний режим, зміною строків проведення канікул, перенесенням дати завершення навчального процесу, підготовкою та проведенням ДПА/ЗНО тощо.

 МОН звертає наголошує на тому, що навчальні заклади не повинні перевищувати тижневого гранично допустимого навчального навантаження на учнів, визначеного Державними санітарними правилами, та врахувати, що тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів, а навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах закінчується не пізніше 1 липня.

 Відповідно до роз’яснення кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати. Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.