З Великоднем!

Всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твоїх руках"

18 квітня учні 10-х класів у рамках Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» долучились до доброї справи та зробили свій внесок в озеленення рідного міста. На чолі з міським головою Олегом Бондаренко учні завзято працювали, носили воду та поливали нещодавно висаджені декоративні рослини.

Семінар з основ здоров` я

        

18 квітня на базі Новгород-Сіверської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пройшов міський семінар вчителів з основ здоров’я на тему: « Формування у школярів навичок здорового способу життя шляхом використання на уроках здоров`язберігаючих технологій навчання та виховання».

                                                                     

Тиждень безпеки життєдіяльності

З 15 по 19 квітня 2019 року було проведено Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності.

Щоб людина почувалася в дорослому житті впевнено й безпечно, її змалечку треба навчити цінувати неповторність власного життя та життя інших людей. Саме тому одним з пріоритетів гімназії є формування у дітей основ безпечної поведінки в навколишньому світі та свідомого ставлення до власного здоров’я. Тому, перед тим як провести Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності, були визначені завдання, реалізація яких сприяла б успішному його проведенню: створення безпечних умов для формування всебічно розвиненої творчої особистості; спрямовування навчально-виховної роботи на здоров’язбережувальні технології.

В рамках Тижня було проведено наступні заходи:

- бесіди: «Безпека в побуті», «Пожежа у громадському приміщенні», «План евакуації, знаки пожежної безпеки», «Правила поведінки при пожежі»;

- виховні тематичні заходи: «Надзвичайні ситуації, що загрожують добробуту людини та суспільства», «Правила поведінки з електроприладами», «Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини», «Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодильником, пральною (швейною) машиною, електроплитою», «Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту»;

- конкурси віршів, казок, ребусів та загадок про пожежну безпеку;

- усні журнали на теми: «Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач», «Обережно! Вибухонебезпечні предмети!», «Вогонь-друг, вогонь-ворог»;

- години спілкування: «Дії у надзвичайних ситуаціях. Правила поведінки під час аварій», «Це повинен знати кожен»;

- практичні роботи на теми: «Виклик пожежників, складання діалогу між потерпілим та оператором служби 101»,«Захистись – засвітись»;

- показ документального фільму «Предмети невідомого походження», «Пожежники» та «101 – служба порятунку»;

- показ мультфільмів: «Фокс і Трот поспішають на допомогу. Пожежа_Серія 4».

До гімназії завітали співробітники Новгород-Сіверського міськрайвідділу ДСНС України у Чернігівській області Бобров Є.М. та Бунак Г.І. Фахівці ДСНС звернули увагу учнів на профілактику дитячого травматизму, спричиненого пустощами з вогнем, а також здійснення основних заходів з попередження та першочергових дій у разі виникнення пожеж і надзвичайних ситуацій. Особливу увагу співробітники Служби порятунку «101» звернули на правила безпеки під час виявлення вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів та розповіли школярам чим вони небезпечні, а також алгоритм дій у разі їх виявлення.

Спільна робота з педагогами, дітьми, батьками забезпечить дітям різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я – це найдорожче багатство. А дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях. Адже людина може запобігти біді, уберегти себе і своїх близьких від небезпеки, якщо буде володіти елементарними знаннями основ безпеки життєдіяльності.

Чому не можна палити траву

 Спалювання листя і сухої трави негативно впливає як на стан природи, так і на здоров’я людей. Окрім того, в Україні воно незаконне.

Навесні, коли сходить сніг, а також пізньої осені, люди масово спалюють суху траву. Ті, хто заявляє, що спалювання минулорічної трави необхідне, помиляються самі та вводять в оману інших.

Хімія

Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Наприклад, з тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Дим від спалювання трави їдкий, темний та густий, дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії. Коли палять траву в місті, то спалюють ті солі важких металів, що осіли на рослинах. Тому такий дим стає отруйним. До того ж у купках сухої трави і хмизу часто є сміття непридатне і небезпечне для спалювання, наприклад, пластикові пляшки.

На забруднених радіонуклідами територіях у повітря з вогнем і димом потрапляють радіоактивні речовини, які вітром переносяться на значні відстані. У сільській місцевості у вогні згоряють залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи летючі токсичні органічні й неорганічні сполуки. Через випалювання трави, вздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.

Трав’яні пожежі є значним джерелом викидів в атмосферу вуглекислого газу. В природних умовах, коли суха трава не горить взагалі або горить вкрай рідко, наприклад, через попадання блискавок під час сухих гроз – органічна речовина відмерлих рослин або їхніх частин накопичується на поверхні ґрунту. У такий спосіб все це проходить складний цикл перетворень, частково розкладається, перемішується з верхніми шарами мінерального ґрунту (за допомогою діяльності численних ґрунтових тварин) і поступово перетворюється на стійкі органічні сполуки  ґрунту, звичайно, з деякими втратами загальної маси.

Якщо ж пожежі відбуваються надто часто, то в атмосферу виділяється вуглекислий газ – не тільки через згоряння свіжої сухої трави, але й через часткове вигорання історично накопиченої в  ґрунті мертвої органічної речовини. Це призводить до несприятливих змін і більш різких коливань клімату нашої планети.

Екологія  

У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими самі, без «допомоги» підпалів і людей. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої порослі. Це стосується і гілок, що також згодом перегнивають. До того ж, такі місця прекрасно підходять для гніздування птахів.

Коли гине одна або кілька ланок екосистеми, стан довкілля  може незворотньо змінитися у гіршу сторону. Кожен звір, кожен жучок, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є єдиним цілим у природі, у біологічній ланці. Важливою є кожна травинка: в 10 сантиметрах верхнього шару ґрунту міститься майже 90% розмаїття флори й фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми.

Ботаніка

Навесні, коли люди палять минулорічне сухе листя, вже ростуть трави та квіти, хоча цього можна не помітити неозброєним оком. Кущі починають свій активний вегетативний період, тобто також ростуть. Тому весняні підпали шкодять траві й кущам. Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава (часто це бур’яни), що не дає далі зростати іншим.

Окрім того, гине насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим, щоб прорости. Навіть незначне відхилення від норми може вплинути на проростання. Під час випалювання воно просто гине. Виживають лише багаторічні рослини, чиї кореневища перебувають глибоко в ґрунті. Але ж не всі рослини багаторічні, а однорічні  розмножуються саме насінням.

Через випалювання сухої трави бідніє видовий склад лучної рослинності й тваринного світу. Повсюди, де пройшов вогонь, вже не буде колишнього різнотрав’я, а буде кілька видів найживучіших бур’янів.

Весняні паління також пошкоджують дерева, особливо їхню кореневу шийку, дуже вразливе місце майже над землею. Не кажучи вже про те, що дерева можуть просто згоріти. Від сильної температури можуть обгоріти бруньки.

Страждають молоді деревця (особливо такі породи як дуб, клен, липа).

Трав’яні пожежі завдають великої шкоди узліссям, знищують нові дерева. Це одне з головних джерел пожеж у лісах і на торфовищах. Навіть слабка трав’яна пожежа здатна призвести до загибелі молодих лісових насаджень, створених для захисту полів від осушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і пилових заметів тощо.

Зоологія

Під час паління трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває. Вони дуже швидко переробляють її, перетворюють в найцінніше добриво – гумус, і одночасно роблять ґрунт пухким і живим. Суха торішня трава – не сміття, а їжа, житло, притулок і необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин і комах.

Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згоряє, хтось задихається в диму.

На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

Міжнародний день птахів

1 квітня – Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів) (International Birds Day) 

Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.

Птахи живуть на планеті понад 150 мільйонів років, немає на Землі такого куточка, де б їх не було. Природно при цьому, що їхній зовнішній вигляд є досить різноманітним і способи життя відрізняються.

Неоціненну користь приносять птахи людині. Вчені підрахували, що на ділянці  площею 1 км² птахи знищують не менше ніж 25 кг комах. До того ж вони є досить спритними і діяльними. Пара синиць може «обробити» за день близько 40 яблунь, збираючи з них шкідників. Але птахи знищують комах вибірково. Дятли зазвичай віддають перевагу короїдам, сіра мухоловка – летючим комахам, переважно мухам, іволга живиться в основному волохатою гусінню. Є також види, які не дуже вибагливі до їжі, з комахоїдних – це шпаки та воронові.

Птахи знищують не лише шкідливих комах, а й багато шкідливих гризунів, які часто завдають значних збитків урожаю сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що сови та більшість денних хижих птахів з’їдають величезну кількість мишей-полівок та інших гризунів.

Птахи також сприяють поширенню дерев та кущів. Наприклад, сойка живиться не лише комахами та гризунами, восени вона збирає про запас жолуді, розносячи їх по лісу, ховаючи біля пнів, під листям та в інших місцях. Багато птахів (шпаки, дрозди, сірі куріпки, тетеруки) восени та взимку живляться переважно ягодами горобини, калини, терену, малини, бузини, насіння яких вони переносять на значні відстані.

Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.