Емоційне вигорання є актуальною
проблемою сучасної школи. Втома, незадоволеність результатами власної
діяльності, відчуття відсутності соціальної підтримки… Педагоги постійно
відчувають великі нервово-психічні навантаження. Найскладнішим є те, що вигорання
розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює
симптомів. Вона не може побачити себе з боку і зрозуміти, що відбувається.
Тому профілактика емоційного вигорання
починається з уміння розпізнавати і розуміти суть проблеми, причини
незадоволеності в професійній діяльності, правильно оцінити власні емоційні
ресурси, визначити можливі шляхи та методи психологічної саморегуляції.