Масляна

Масляна вважається одним з найвеселіших свят у році. Триває сім днів, і протягом млинцевої тижня люди веселяться, влаштовують гуляння, ходять в гості по домах, і їдять млинці. У 2016 році Масляна розпочалася 7 березня і закінчиться 13 березня.

 Масляний тиждень воістину народне свято зустрічі весни. Перед тим, як увійти у Великий піст, люди прощаються з зимою, радіють першим погожим днинкам, випікаючи традиційні млинці, і готуються до очищення душі і тіла.

 Традиції Масниці

 Масляна має кілька назв: мясопустой її називають, тому що відбувається утримання від м'яса, сирної - з-за достатку сиру на цьому тижні, і безпосередньо, масницею - через вживання великої кількості олії.

 Традиції святкування сягають далеко вглиб нашої історії. Але так само, як і раніше, це свято прийнято зустрічати з розмахом, з піснями, танцями, конкурсами. Найпоширенішими забавами, які влаштовувалися в селах, вважалися кулачні бої, катання на санях, поїдання млинців на час, лазання на стовпа за призом, купання в ополонках, ігри з ведмедем, і нарешті, спалювання опудала. Головним частуванням є млинці з різними начинками. Готувати їх потрібно щодня, причому у великих кількостях.

 Народ стверджував, що ті люди, які не веселяться на Масляну, рік живе бідно і не буде в їх домі веселощів.

 Існує безліч правил і рекомендацій, яких необхідно дотримуватися під час Масляного тижня, але серед них можна виділити два основні:

на Масляну в жодному разі не можна їсти м'ясну їжу. Дозволено вживати молочні продукти і рибу. Основне блюдо, яке повинно бути на столі у кожної господині - млинці.
на Масляну потрібно їсти багато, часто і скрізь, де тільки можна. Чревоугодничество - ось головний принцип цього свята. Ось чому, прийнято їсти не тільки вдома, але і в гостях, куди частенько запрошують на цьому тижні.

 Масляну відзначають з понеділка по неділю, і кожен день цього тижня прийнято проводити по-особливому, дотримуючись традиції свята.

Понеділок (7 березня) називається «Зустріч Масляної». В цей день господині починали пекти млинці, причому, перший млинець обов'язково віддавали нужденним, бідним людям. Ще в понеділок готували опудало Масниці, яке виставляли на головній вулиці. І воно, одягнені в лахміття, повинно було простояти до воскресіння.

Вівторок (8 березня) в народі називали «Загравання». Цей день повністю присвячували молодятам. У цей день влаштовувались народні гуляння: катання на санках, на каруселях і крижаних гірках.

Середа (9 березня) - «Лакомка». У цей день прийнято було скликати в будинок гостей (сусідів, друзів, рідних) і пригощати їх смачними млинцями, пирогами, медовими пряниками. Також у середу тещі пригощали млинцями своїх зятів, звідси і пішло вираження «Прийшов зять, де сметани взяти?». В цей день популярними були кулачні бої і кінні перегони.

Четвер (10 березня) в народі нарекли «Разгуляй». Саме з цього дня починалася Широка Масляна, яка супроводжувалася катанням на санках, ігри в сніжки, веселими піснями та хороводами.

П'ятниця (11 березня).  Цей день позначили як «Тещині вечірки», тому що саме в п'ятницю зяті запрошували в свій будинок тещу і пригощали млинцями. При цьому чоловік їх дочки, напередодні, повинен прийти в будинок до тещі і покликати її в гості.

Субота (12 березня) називається в народі «Зовичні посиденьки». Молоді невістки запрошували до себе сестер чоловіка, вели з ними розмови, пригощали різними смаколиками і дарували подарунки. Якщо зовиця ще не встигла вийти заміж, то невістка кликала своїх незаміжніх подруг, а якщо сестра чоловіка перебувала у шлюбі, то запрошувалися тільки заміжні родички.

Неділю (13 березня) є апофеозом Масляної і має назву «Прощена неділя». Саме в цей день проводжали Масляну, прощалися взимку і символічно спалювали опудало. Ще в неділю прийнято просити у рідних і знайомих вибачення за ті образи, які накопичилися за весь рік.

 Якщо Вам цікаво - так само можете подивитися якого числа Пасха в 2016 році.

 Символ Масляної - млинці

 Вважається, що сучасні млинці - «предки» вівсяного киселю, який хтось вирішив запекти на вогні. Трохи пізніше люди почали пекти млинці не тільки з вівсяної муки, але і з житнього, пшеничного, гречаного. Традиційна кухня знає безліч рецептів млинців з начинкою.

 Господині готували млинці з рибою, з грибами, з яйцем, з медом, з гречкою, з цибульним припеком, з сиром. До млинців подавали сметану, червону або чорну ікру і вершкове масло. Примітно те, що млинці потрібно було їсти тільки руками. Вважалося, що якщо їх проткнути виделкою або розрізати ножем, то біда не змусить себе довго чекати.

 «Масляні» прикмети і традиції

 

 З Масницею пов'язано багато прикмет і люди в старовину цим прикметам вірили. Вважається, що на Масляну потрібно піч стільки млинців, скільки хочеться щастя і благополуччя. Гори млинців віщували щастя, здоров'я, достаток у сім'ях рідних і близьких. Якщо ж стіл порожній, то і року варто очікувати фінансовий крах. Не дарма Масляну ще називали «Разорительницей», тому що за тиждень грошей витрачалося не міряно.

 Погана прикмета була, якщо млинці не вдалися, підгоріли або вийшли несмачними. Це означало, що зовсім скоро прийде біда, хвороба або неприємності.

 Також наші предки вважали, що холодна погода на Масляну пророкує хороший урожайний рік. Дівчата, які мають намір були вийти заміж в цьому році, повинні були напоїти всіх чоловіків, які зустрінуться їм на шляху. Вважалося, що зустріч з п'яним людиною обіцяла довге і щасливе життя в шлюбі.