Нормативно-правові документи

Методичні рекомендації

щодо викладання біології у 2016/2017 навчальному році

Основні нормативно-правові   документи, якими  повинні керуватися у навчально-виховному процесі вчителі біології   у 2016/2017 навчальному році є:

1.     Закон України «Про освіту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12

2.     Закон України «Про загальну середню освіту» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14

3.      Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

4.     Конвенція про права дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021

5.     Державні стандарти базової і повної середньої освіти:

·        Державний стандарт  базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004, №24 http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/derj-standart.pdf

·        Державний стандарт базової і повної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»

http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/post-derzh-stan-(1).pdf

та інші документи які регламентують діяльність вчителя та  з якими є  можливість ознайомитись на сайті ІППОЧО http://ippobuk.cv.ua/index.php/org-struct/2012-12-06-15-27-32/2012-12-21-12-54-40/2013-06-11-14-39-19/2013-06-11-14-39-51.

Звертаємо увагу на  лист МОНУ від 09.06.2016  № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017  навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», наказ ДОН Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.06.2016 року №289 «Про структуру 2016/2017  навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» щодо складання  робочих навчальних планів. Відповідно до листа кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої (у випадках припинення навчання від незалежних  причин). В такому разі навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту  навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів самостійного навчання тощо. Кількість відведених  годин  на  «Біологію» залежить від  Типових навчальних  планах відповідно яких ЗНЗ складають свої робочі навчальні плани. Додаткова інформація щодо типових навчальних планів за адресою  http://ippobuk.cv.ua/index.php/org-struct/2012-12-06-15-27-32/2012-12-21-12-54-40/2013-06-11-14-39-19/2013-06-11-14-39-51.

Особливості вивчення  біології у 2016/2017 навчальному році

1.          Особливості  вивчення базових навчальних дисциплін у поточному навчальному році пов’язані, в першу чергу, зі змінами, внесеними до навчальних програм.  На виконання наказу Міністерства освіти і науки  України  від06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій (Наказ МОН  № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4057-.

2.          Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 н.р.  здійснюватиметься у:

-        6-8 класах відповідно до нової редакції Державного стандарту (постанова КМУ про затвердження від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF;

-        9 – 11 класах- за Державним стандартом базової і повної середньої освіти від 14.01.2004 №24http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/24-2004-%D0%BF.

3.            Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання можна знайти за посиланням:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/perelik-navchalnix-program.html.

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

Звертаємо увагу вчителів/викладачів біології на те, що в організації навчально-виховного процесу у 2016/2017 н.р. можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п'яти років, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати ту, котра допоможе йому реалізувати його методику навчання.

4.             Залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

5.            Із результатами конкурсного відбору підручників для учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів можна ознайомитися  за посиланням: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51469/ та http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51468/

 Також нагадуємо що з 29 квітня 2016 року на Репозитарії відкрито доступ до підручників, що отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Для отримання доступу до підручників не потрібно реєструватися  на сайті. Оберіть потрібний підручник та завантажте його на свій комп’ютер. Переглянути  підручники (завантажити, встановити)  можливо за наступним посиланням:

http://ua.lokando.com/portal/statpage.php?id=common&page=textbook_browsing.

6.            Особливість  вивчення біології в 2016/2017 навчальному році пов’язана з тим, що курс «Біологія»( біологія людини) вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами. Навчальні програми з біології

Під час календарного  планування  з біології у 2016/2017 навчальному році  рекомендуємо звернути увагу на рекомендації листа  Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», відповідно якогопредметвивчатиметься за такими навчальними програмами: 

-        у6- 8-х  класах за новою програмою (затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585) – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія. 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.

-        у 9 класах – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

-        у 8 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології,  8–9 клас ( за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти);

-        у 9 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

-        у 10-11 класах – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.;

-        у 10-11 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.

Електронні варіанти навчальних програм розміщенні на сайті Міністерства освіти та науки України за посиланням:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Рекомендуємо вчителям/викладачам біології звернути увагу в програмах на:

·        зміст навчального матеріалу (у темах навчальних програм з біології формулювання стисле, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу);

·        проведення шкільних екскурсій, передбачених навчальною програмою (час їх проведення учитель обирає самостійно);

·        вимоги до знань та вмінь учнів, що передбачені в кожній темі програми – обов’язковий результат рівня навченості учня.

 Кількість годин, передбачених для вивчення окремих тем чи розділів, визначена в програмах, є орієнтовною і може бути змінена вчителем в межах годин, визначених Типовими навчальними планами. Резервні години, визначені в програмі, можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології

Міністерством освіти і науки рекомендовані для використання у загальноосвітніх навчальних закладах наступні програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології:

-        7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

-        5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Особливості вивчення біології в  основній школі

Програма для учнів 6-8 класів з біології за новим Державним стандартом розроблена з урахуванням таких змістових ліній:

-        різноманітність та еволюція органічного світу;

-        біологічна природа та соціальна сутність людини;

-        рівні організації живої природи.

Навчальний матеріал включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології. Його виклад у програмі здійснено за лінійно-концентричним принципом на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: 1) клітина, 2) одноклітинні організми, 3) рослини, 4) гриби, 5) тварини, 6) людина, 7) основи системної біології (тобто, сучасний аналог загальної біології, що включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології).

Програма з біології для учнів 6 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 5 годин – резервних).

         Програма з біології для учнів 7 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних).

          Програма з біології для учнів 8 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 4 годин – резервних).

           Програма  8 класу передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом  за наступними темами: Вступ; 1.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; 2.Травлення; 3.Дихання; 4. Транспорт речовин; 5. Виділення.Терморегуляція; 6. Опора та рух; 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система; 8.Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи; 9. Вища нервова діяльність; 10.Регуляція функцій організму; 11.Розмноження та розвиток людини; Узагальнення.

У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка  реалізується  у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології, виконуються на уроці різними способами (фронтально під керівництвом учителя, групою або індивідуально за наданим планом) в процесі вивчення навчального матеріалу з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів, робити висновки; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Лабораторні дослідження не підлягають обов’язковому оформленню в зошиті. Прийоми виконання лабораторних досліджень та їх реєстрації визначаються учителем під час уроку.

         Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об’єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки, розв’язувати вправи та задачі тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Йогомета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування  пізнавальних завдань.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів. Учням 6 – 7 класів пропонуються для виконання пізнавальні міні-проекти, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Учням 8 – 9 класів пропонуються проекти практично-орієнтовного та дослідницького спрямування. Проектирозробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми.  Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці.  Для захисту проектів може бути виділено окремий урок, або частина відповідного за змістом уроку.       

Програмою передбачено резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Програма з біології для учнів 9 класів розрахована на 105годин (3 або 2,5* годин  на тиждень ((* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353)).

Звертаємо увагу на те, що зміст навчальної програми з біології для 9-го класу покладено в основу державної підсумкової атестації з біології у 9-х класах, тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій Типових навчальних планів, тобто не менше як 2,5 години на тиждень у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов і 3 години на тиждень в усіх інших закладах.

Розподіл годин на вивчення біології в основній школі

загальноосвітніх навчальних закладів

6 клас – 2 год./тижд.;

7 клас – 2 год./тижд.;

8 клас – 2 год./тижд.;

8 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.;

9 клас – 3 або 2,5* год./тижд.;

9 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.

(* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Особливості вивчення біології в  старшій школі

Рівень змісту освіти у 10-11 класах, на якому вивчається біологія, визначається відповідним профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/2011 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Орієнтовний розподіл годин між темами для навчання біології на академічному рівні міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454).

Акцентуємо, що коли години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані у стовпчику «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5+0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена Типовими навчальними планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології.

Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Розподіл годин на вивчення біології у старшій школі

 загальноосвітніх навчальних закладах

10 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд.(профільний рівень);

11 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд.(профільний рівень).

Рекомендуємо за можливістю в ЗНЗ проводити заняття у кабінеті біології. При цьому особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). У зазначених матеріалах:

-        перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти;

-        описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;

-        наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;зразок «Паспорта кабінету» та «Акта дозволу на проведення занять у кабінеті».(Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом МОНУ від 14.12.2012 № 1423)

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0044-13

У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Під час планування оновлення матеріально-технічної бази кабінету біології рекомендуємо користуватися існуючими програмними засобами.

Під час підготовки учнів до ЗНО рекомендуємо використовувати Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології (затверджену наказом МОНУ 01.10.2014 №1121)  http://testportal.gov.ua/prepare_bio_2017/.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

В організації навчально-виховного процесу важливу роль відіграє зворотній процес, зокрема – оцінювання навчальних досягнень учнів. Рекомендуємо здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт від 13.04.2011 №329; учнів 6-7 класів – відповідно до наказу МОНУ від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36975/ .

 Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є й надалі залишається по­точне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум­кова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється щоденно у процесі поурочного вивчення теми, водночас до нього належить виконання лабораторних і практичних робіт. Зауважимо, що у критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу, учителю необхідно оціню­вати навчальну діяльність учнів:

-        за кінцевим результатом;

-        за процесом його досягнення, зважаючи на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей.

У такий спосіб в учнів старшої школи йде поступове фор­мування вміння виконувати узагальнюючі висновки до лабораторної (практичної) роботи, опираючись на теоретичні матеріали до вивченої теми. Отже, включення в лабораторну (практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання…» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Важливою складовою навчання біології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Рекомендовано оцінювати практичні та лабораторні роботи з біології в усіх учнів класу або вибірково (на розсуд вчителя), в залежності від способу (демонстраційне, фронтальне, групове, індивідуальне) виконання.

         Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах.

         Тематичне оцінювання рекомендовано здійснювати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм, при цьому не усереднюючи бали, а оцінюючи рівень навченості. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання деяких тем (на вивчення яких визначено менше 6 годин) у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню.

Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок, відповідно до кількості навчальних годин на рік: 35 годин (1 год. на тиждень) – 4 тематичні; 70 годин (2 год. на тиждень) – 6 тематичних; 175 годин (5 год. на тиждень) – 10 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.

Тематична оцінка виставляється у класному журналі у стовпчику з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів). Однак, зауважуємо на обов’язковому проведенні однієї контрольної роботи впродовж семестру. Контрольні роботи рекомендовано оформляти в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігати в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт проводити недоцільно. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється. 

Пропонуємо учителям біології використовувати під час  викладання предмету використовуватиметодичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання відповідно до додатку до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», де зазначено внесок українських науковців та педагогів у розвиток науки.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо. 

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань вчителів біології та прийняти відповідні рекомендації стосовно удосконалення ефективності викладання біології та підвищення рівня навченості учнів у 2016/2017 навчальному році.

Інформаційні ресурси
Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
Офіційний веб-сайт Інститут інноваційних технологій і змісту освіти/ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://iitzo.gov.ua.
Офіційний веб-сайт Національної академії педагогічних наук України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ipv.org.ua .
Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua. знань" / [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ostriv.in.ua.
Сайт газети «Народна армія» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.na.mil.gov.ua/
Сайт журналу «Військо України» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://viysko.com.ua/
Сайт науково-теоретичного та науково-практичного журналу «Наука і оборона» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nio.mil.gov.ua.
Сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій України / [Електронний ресурс] – http://www.mns.gov.ua.
Сайт Товариства сприяння обороні України / [Електронний ресурс] – http://tsou.org.ua.
Сайт Товариства Червоного Хреста України / [Електронний ресурс] –http://www.redcross.org.ua.
Сайт методично-інформаційного журналу «Основи захисту Вітчизни» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://3axuct.at.ua.

Захист Вітчизни

Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від  29.05.2014  № 657, на вивчення предмета в 2015/2016 навчальному  році  передбачено:

у класах з військово-спортивним профільним навчанням – 2 год. на тиждень; 

у  класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень.

Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» робочою групою з доопрацювання навчальної програми предмета «Захист Вітчизни» розширено зміст окремих розділів та забезпечено практичну спрямованість навчальної програми.

Урок  як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із шикування, виконання Гімну України, перевірки готовності учнів до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних cил України.

Зміст програмового матеріалу в навчальній програмі «Захист Вітчизни», залежно від матеріальної бази навчального закладу та ін., може бути відкореговано на 20 відсотків у межах розділу. Послідовність вивчення тем вчитель може коригувати самостійно.

Вивчення предмета «Захист Вітчизни» юнаками та дівчатами проводиться окремо (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9- 444). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медичних знань» для дівчат).

Разом з тим, дівчата, за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юна­ків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для дівчат «Основи медичних знань».

Юнаки вивчають такі розділи: Збройні сили України на захисті Вітчизни; міжнародне гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статут Збройних сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготовка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту.

Дівчата – основи цивільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; надання першої  медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях,  хворим та догляд за ними.

Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи дівчат є спільним.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу із розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.

З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі  з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення  планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.

Для більш ефективної організації навчально-польових зборів  місцеві органи управління освітою спільно з військовими комісаріатами повинні  визначити школи, на базі яких  проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні загони  й відділення.

Стрільба зі стрілецької зброї, в точу числі  та малокаліберної гвинтівки, проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.

Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та досягати  їх суворого виконання.

Перед початком занять керівник навчального закладу зобов'язаний  особисто впевнитися, що для занять створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.

Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть викладачі предмета «Захист Вітчизни».

З метою підвищення протимінної безпеки населення та дітей Міністерство освіти і науки рекомендує в загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів, присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні  можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 № 1/9-419  «Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»).

Зазначені заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів «Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у загальноосвітніх навчальних закладах. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеоматеріали з питань протимінної безпеки для загального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситуацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення. З цими матеріалами можнаознайомитись в Інтернеті за посиланнями: https://www.dropbox.com/s/6tqoszr2xmiz5lj/Mines.mp4; https://www.dropbox.com/s/wra85b4hfpdmagn/mns%20720x576%20low%2003.08.14.avi; https://www.dropbox.com/s/z8fz2ktrd2f0nm7/mns%20720x405%2003.08.14.mp4.

Вчителям необхідно надавати організаційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні зазначених заходів.

Навчально-методичне забезпечення зазначено  в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства:http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Основи Захисту Вітчизни» та  журнал «Оборонний вісник».

Зокрема журнал “Оборонний вісник” – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики безпеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета “Захист Вітчизни”.

Особливістю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектору безпеки і оборони України та за військові структури (формування) провідних країн світу.

Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підготовленою профільними фахівцями інформацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного  тематичного плану.  Розділ журналу“Мій погляд”, Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса  (е-mail: info@defpol.org.ua) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації військово-патріотичного виховання, а також для надання відповідей, що виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета “Захист Вітчизни”.

Основи здоров’я

Вивчення предмета«Основи здоров’я» в 2015/2016 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

         5-7 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5– 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

8-9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5–9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

На вивчення предмета «Основи здоров’я», відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, передбачено:

у 5–7 класах – 1 год. на тиждень;

у 8–9 класах – 0,5 год. на тиждень.

Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

У 2015/2016 навчальному році продовжується впровадження нової навчальної програми  з основ здоров’я, за якою тепер навчатимуться учні
5-х – 7-х класів. Особливістю нової програми  є включення в її зміст видів діяльності учнів таких як моделювання поведінки, відпрацювання алгоритму дій, створення соціальної реклами, оцінка та самооцінка тощо. Такі види діяльності є обов’язковими елементами уроку, і саме вони забезпечують реалізацію компетентнісного підходу, оскільки інтегрують здатність застосовувати  знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.

Відповідно до нової навчальної програми результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів. У зв’язку з цим необхідним у навчальному процесі є використання системи завдань, спрямованої  на оволодіння учнями здоров’язбережувальними компетенціями, що передбачають розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок. Важливою темою 7 класу є профілактика вживання психоактивних речовин та захворювань, що набули соціального значення (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу).

Сучасні умови життя підвищують вимоги до якості освіти, до вмінь молодих людей гнучко реагувати на зміни і вирішувати проблеми. Програмою передбачено формування в учнів таких навичок як прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина. Такі життєві навички, здобуті дітьми на уроках з основ здоров’я, допоможуть їм досягати успіху як у навчанні, так і в житті. Для цього  треба скоординувати зусилля школи, сім’ї та громади на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, формування культури здоров’я з відповідними ціннісними орієнтаціями.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям,  навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» - «життєві навички»сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою 7 класу передбачена  участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі *): моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач.

Суттєву допомогу учителям для підвищення фахового рівня та в підготовці до уроків надає портал превентивної освіти (http://www.autta.org.ua/). Він містить методичні розробки, що допоможуть  провести цікавий урок з основ здоров'я, класну годину, позакласний захід або батьківські збори з профілактичної тематики.

Біологія

У 2015/2016 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-7 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);

8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.

Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

Особливості вивчення біології в  2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно  як учні 7-х так  і учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.

За програмою 2005 року  формування  системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів.Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального».

Увступі вивчаються ознаки, що властиві всім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється у процесі вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються загальні ознаки хордових тварин.

Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших. Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про внутрішню будову та систематику тварин.Розглядаючи питання різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів з тваринами, поширеними в Україні і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і наочним допоможуть ресурси Інтернету. До прикладу, Просвітницька інтернет-програма "Молюски", розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).

У темі «Процеси життєдіяльності тварин»поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось на уроках природознавства і в курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість 105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані наздійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку.

 У зміст нової програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин, необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток. Змістом теми передбачено виконання  практичної роботи з використанням відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати в одній роботи обидві тематики.

У темі «Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми  в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.

У процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо.