Для Вас, батьки

Пам'ятка батькам під час карантину

Шість правил підготовки дитини до початку нового навчального року

Американський фахівець з розвитку дитини, методист і поведінковий спеціаліст Бетсі Браун розповіла, як підготувати дитину до початку нового навчального року.

Говоріть про хороше. Далеко не всі діти чекають початку нового навчального року. Для батьків дуже важливо налаштувати дитину на позитив. Замість того, щоб нагадувати майбутньому учневі про суворі порядки в школі, скажіть, що скоро вони з приятелями зможуть обмінятися враженнями від літніх канікул, а також написати твір про літній відпочинок. Якщо у шкільній програмі з'являться нові предмети, піднесіть дитині цю новину, як можливість здивувати новими знаннями. Наприклад, якщо в школі почнуть викладати астрономію, скажіть дитині про те, що з нетерпінням чекаєте моменту, коли він розповість про незвичайні назви зірок на небі.

Налагодьте режим сну. Діти шкільного віку повинні спати від 9 до 11 годин на добу. Влітку багато дітей порушують свій режим сну – пізніше встають і пізніше лягають. За сім днів до початку шкільних занять починайте налагоджувати режим сну – дитина повинна щодня лягати спати на 15 хвилин раніше звичного для літа часу. Навіть якщо малюк не зможе заснути відразу, він поступово буде звикати до нового режиму.

Налагодьте ранковий режим. За тиждень до початку занять у школі необхідно також організувати ранковий режим. Бажано весь тиждень до 1 вересня дотримуватися цього ранкового режиму, щоб позбавити дитину стресу від незвичних ранкових дій вже після старту шкільних занять.

Дозвольте дитині облаштувати місце в будинку, де він буде робити уроки. Це дозволить не тільки підготуватися до початку навчального року, але і надихне малюка вчитися. Відвідайте магазин, в якому дитина сама вибере всі необхідні речі для облаштування свого «робочого» місця. Майбутній учень повинен вибрати ті предмети, які йому дійсно подобаються – це надихне його на навчання.

Встановіть обмеження і знайдіть компроміс. У кожному домі є свої правила. Розкажіть дитині про те, скільки у нього буде часу на комп'ютерні ігри, інтернет і перегляд ТБ. Постарайтеся знайти компроміс, щоб було комфортно всій родині.

Снідайте разом. Введіть в звичку спільний сніданок – це відмінний спосіб зарядитися енергією на цілий день, морально підготувати дитину до майбутніх занять та просто поспілкуватися всією родиною.

Анкетування батьків "Мінуси перетворюємо в плюси"

1. Що, крім знань, набуває дитина в школі?

2. За якими ознаками можна судити про наявність здібностей у дитини?

3. Наполеглива праця і розвиток здібностей — як вони пов'язані між собою?

4. Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси Вашої дитини. Якої Ви думки про її здібності?

5. Чи аналізуєте Ви разом із дитиною труднощі та недоліки в її навчанні?

6. Як виховати самостійність у навчанні?

7. У чому полягає вимогливість до дитини? Які вимоги необхідно ставити дітям?

8. Як часто звертаються до Вас діти по допомогу під час виконання домашнього завдання?

9.  Які методи заохочення і покарання Ви застосовуєте в стимулюванні навчання дітей?

10. Для молодших учнів закономірне невміння зосереджуватися тривалий час. Чи тренуєте Ви увагу своєї дитини? Як саме?

11.Як допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах?

12. У чому, на Вашу думку, причини неуспішності дитини?

13.  Чи пов'язуєте Ви неуспішність у навчанні з майбутньою неуспішністю у дорослому житті? Чому?

14. Чому дуже важливо, щоб діти відчували доброзичливе ставлення батьків до свого навчання?

Анкетування батьків "Ви і Ваша дитина".

Варіанти відповідей:

Так   Іноді  Ні

1.      Чи подобається Вам Ваша дитина?       

2.      Чи дослухаєтесь, про що вона говорить?      

3.      Чи дивитеся на дитину, коли вона говорить?

4.      Чи намагаєтесь створити у дитини відчуття важливості того, про що вона говорить?

5.      Чи виправляєте мову дитини?     

6.      Чи визнаєте право дитини на помилку?

7.      Чи смієтеся разом із дитиною?    

8.      Чи знаходите кожного дня час для дитини (бесіда, спільне читання, прогулянка) ?   

9.      Чи поділяєте дитячі інтереси, захоплення?    

10.    Чи є у дитини своя бібліотечка?  

11.    Чи є у дитини вдома власний куточок (кімната, стіл, поличка)?       

12.    Чи подаєте приклад у читанні газет, книг, журналів?     

13.    Чи дивитеся телевізор разом із дитиною?     

14.    Чи обговорюєте побачене і почуте разом?    

15.    Чи є у дитини можливість гратися, ліпити, малювати, займатись улюбленою справою? 

16.    Чи влаштовуєте сімейні прогулянки до лісу, парку, річки?     

17.    Чи намагаєтесь ознайомити дитину з визначними місцями рідного міста та краю?      

Як розвинути самостійність у дітей.

Пам'ятка для батьків

"Людина не може бути вільною,

якщо вона не самостійна".

М.Монтессорі.

1.Визнайте особистість дитини і її недоторканність.

2. Сприяйте формуванню адекватної самооцінки. Людина з низькою самооцінкою постійно залежна від чужої думки.

Формування самооцінки дитини залежить від оцінювання її батьками, тому що в цьому віці дитина ще не вміє оцінити себе сама.

3. Залучайте до реальних справ сім'ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, спільно планувати сімейні справи.

4. Розвивайте силу волі дитини. Навчайте сміливості, витривалості, терплячості, докладати зусиль для досягнення мети.

5.  Навчайте планувати. Складайте план дій. Велику і складну справу вчіть розбивати на ряд конкретних дій.

6. Привчайте до праці якомога раніше. Дитина має знати свої домашні обов'язки, вміти виконувати доручення.

7.  Вчіть спілкування з іншими дітьми, дорослими людьми. При цьому пам'ятайте — модель батьківської поведінки сприймається дитиною як зразок для наслідування.

8. Формуйте моральні якості: доброту, порядність, співчуття, взаємодопомогу, відповідальність.

Батьківський катехизис

(закони добре організованого виховання дитини)    

     1.     Пам’ятайте, що навчання – один з найвибагливіших видів праці, а розумові сили і можливості дітей неоднакові.

       2.     Не треба вимагати від дитини неможливого. Під час навчання важливо визначити, на що здатна дитина даної миті та як розвинути її розумові здібності.

    3.  Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо супроводжується механічним повторенням, зубрінням, а не вимагає напруження розумових сил, пізнавальної активності, думки та дії.

      4.Найпростіший метод виховання, який не потребує ані часу, ані розуму, - покарати дитину, а відтак озлобити чи навіть зламати її. Уникайте надмірного опікування, викриків, примусу й наказових інтонацій. Все це зумовлює протидію з боку дитини, спричиняє психічні травми, вбиває в ній бажання й цікавість до навчання.

        5.  Розвивайте інтелектуальні прагнення, ініціативу та самостійність дитини.

     6.  Пам’ятайте, що, згідно з науково обґрунтованими нормами, дитині на виконання домашніх завдань дається: до 1 год. (1 клас), до 1,5 год. (2 клас), до 2 год. (3-4 класи), до 2,5 год. (5-6 класи), 3 год. (7 клас), 4 год. (8 клас) і т.д. Привчайте дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм просиджувати за домашніми завданнями понад норму встановленого терміну. Це тільки шкодить їхньому здоров’ю й погано позначається на розумовому розвитку.

     7.    Не змушуйте дитину писати спершу в чернетці, а потім переписувати в зошит виконані завдання. Це призводить до перевтоми дитини і негативного ставлення до навчання.

      8.  Не хвилюйтесь, якщо Ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, якої б Вам хотілось. По-перше, оцінка має виховне значення, по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.

     9. Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчанні, визначити індивідуальну стежку розумової праці.

     10.  Перевіряйте домашні завдання, виконанні дитиною. Але Вашими оцінками мають бути: «задоволений», «не задоволений», можна додати слово «дуже». І будьте певні: завтра дитина буде працювати старанніше, аби побачити Ваше задоволення.

    11. Здоров’я дитини – «крихка кришталева кулька», і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище. Організуйте правильний розпорядок життя дитини: харчування, навчання й відпочинок.

     12. Обов’язково помічайте навіть незначні успіхи дитини, спонукайте її до сумлінного навчання і гарної поведінки. Використовуйте для цього підбадьорюючі слова, поцілунки, різні види морального й матеріального заохочення.

     13. Батько і мати – найкращі вихователі, і тому вони мають впливи на поведінку своєї дитини навіть тоді, коли ї немає вдома. Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається моральна чистота батька й матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей були прекрасними.

Як любити підлітка або П'ять тактик сімейного виховання

"Будьмо уважними одне до одного, заохочуючи до любові і добрих справ... Наставляйте одне одного щодня". Цим словам близько 2 тисяч років, але мудрість їх сучасна та очевидна.

Що значить бути уважним одне до одного? Досліджувати, все помічати й розуміти, плекати, думати про іншого, очікувати.... Спостерігати за своїми дітьми і підбадьорувати їх на добрі справи. Застерігати постійно в необхідності добрих справ, самим подавати приклад. Треба допомогти своїм дітям немати запеклого серця.

Кожна людина, і велика, і маленька, постійно чогось очікує. Не виняток ви, батьки, і ваші діти. Але як важливо і свої, і дитячі очікування взяти під контроль. Очікування впливають на нас і на інших, наші сподівання йдуть коренями в минуле, впливають на сьогодення і діють на майбутнє. Діти часто поводяться відповідно до наших очікувань, основа яких - знання і розуміння або страх. Сподівання виявляються в наших стосунках і наших вчинках. Очікування шкодять, якщо вони занадто занижені або завищені протягом тривалого часу. Наші очікування - це прогнозування дитячого характеру, його життя. Вони додають сили, якщо ми керуємося любов'ю, а не страхом. очікувати від дитини кращого - допомготи їй розцвісти. Треба впливати на дитину, пристосовуючи до неї свої сподівання. Треба виховувати дитину, як яблуню в саду. Задача садівника - допомогти розцвісти деревцю і принести кращі плоди.За допомогою щеплення і дику лісову яблуню можна змусити замість кислих і маленьких яблук давати яблука садові, смачні і великі. Але марні були б усі зусилля змусити дуб родити яблука, а яблуню - давати жолуді. А в цьому саме і полягає здебільшого помилка виховання.

Для садівника є правила, якими він керується. Існують правила й у вихованні. Ось вони, ці 5 кроків, що пропонує Б.Уілкінсон:

1. Спостерігати - налаштовувати свої антени на природні здібності дитини.

2. Освітити - розповісти, що ви бачили це. Пояснити дитині, що вона зробила: "Ти тільки-но одержав "12" з фізики!!!"

3. Проявити щиру радість. Зрадіти разом з дитиною.

4. Привітати за минуле (дію) і "дати мрію": "Я думаю, ти впораєшся..." - перенести в майбутнє.

5. Виявити свою ніжність, просто доторкнутися до дитини, щоб підтвердити своє замилування її учинком, оцінкою. Заохочення - це кисень для душі.

"Люди, які в усьому шукають недоліки, рідко знаходять що-небудь інше", - писав Уілкінсон. Ось чому наші сподівання повинні бути завжди зі знаком "плюс". "Знаряддям і посередником виховання повинна бути любов, а метою - людяність", - писав В.Г.Бєлінський. Будемо завжди пам'ятати про це.

Як же любити дитину в різному віці - її власному і загальнолюдському? Різні епохи давали свої відповіді, але, мабуть, є дещо, що залишилося постійним, що перевірено століттями:

1. Любити щиро і розумно. Не для себе, не себе в дитині, а її такою, якою вона є.

2. Любити - значить розуміти її.

3. Виховувати, розвивати в дитині не те, що ми хочемо, а розвивати те, що в ній є.

В справі виховання немає і не може бути ніяких єдиних рецептів. Кожна дитина - індивідуальність, і кожна ситуація неповторна. Та все ж таки існують 5 тактик сімейного виховання. Ось вони:

1. Диктат - підпорядкування вимогам батьків, дорослих, старших. Погрози, покарання, жорстокий авторитаризм.

Контрзаходи дитини: лицемірство; обман; спалахи брутальності; іноді відверта ненависть, розвиток деспотизму; роздвоєння особистості; вона шкодує і любить тільки себе.

2. Опіка - турбота, огородження від труднощів, ласкава участь, обговорення тих дорослих, котрі що-небудь вимагають.

Контрзаходи дитини: нехай батько і мама вирішать, зроблять, допоможуть; відсутність ініціативи, самостійності; млявість, пасивність, байдужість до усього; розиток інфантилізму.

3. Конфронтація - усі воюють між собою. Обговорюють і скаржаться одне на одного. Осуджують промахи інших.

Результат: відсутність співчуття до дорослих і взагалі всіх людей; становище вічно скривдженого, недооціненого.

4. Мирне співіснування - позиція невтручання: "Це твої проблеми, вирішуй сам!" Усе виглядає благопристойно. У кожного своя задача, своя сфера, своя галузь діяльності. Виховання вільне.

Результат: родина як сімейне вогнище не існує для дитини; життя рідних, їхні радості, проблеми для дитини не існують.

5. Співробітництво - посильні доручення. Йде мультфільм - слід відправити за хлібом, що свідчить про виховання відповідальності. А от від читаня, кубиків, уроків краще не відволікати! Навчання турботи про інших, наявність тварин вдома, взаємодопомога і довіра один до одного.

Результат: долається індивідуалізм дитини; родина стає колективом; розвивається уміння берегти, дорожити близькими.

І на завершення маленька порада: у будь-якому віці не бійтеся сказати дитині у важку хвилину: "Дорогесенька моя, я знаю про тебе один секрет... Ти в мене дуже гарна і я тебе люблю понад усе на світі". Скажіть це щиро - побачите, що станеться...Пам'ятайте, дитину слід любити. І не важливо як, суворо, стримано або усім розкритим серцем, головне - любити. Виявляється, що це і є найпростіше і найскладніше.

Заповіді для батьків від Марії Монтессорі

Дітей вчить те, що їх оточує.

Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.

Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.

Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.

Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.

Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.

Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.

Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненості у собі.

Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.

Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.

Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку і бути непомітною для тієї дитини, яка вже все знайшла.

Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов'ю.

У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є в вас самих.

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

1.Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.

2. Формуйте самоповагу.

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати  що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.

Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.

7. У кожної дитини має бути гарний друг.

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.